Сільниця

Село в період Незалежності України

24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради УРСР прийняла історичний документ - Акт проголошення Незалежності України.

Трудящі України, повіривши у щирі заяви Леоніда Кравчука про краще майбутнє під час референдуму 1 грудня 1991 р. віддали свої голоси за Незалежність України й обрали його президентом.

Але надії трудящих на краще майбутнє життя не справдилися.

Навпаки, життєвий рівень трудящих значно знизився.

Україна опинилася в надзвичайно складній ситуації, особливо сільське господарство.

З утворенням Незалежності, держава перестала регулювати відносини між промисловими і сільськогосподарськими виробниками.

Контроль над ціноутворенням було знято і введено вільні ціни на продукцію промислового виробництва, внаслідок чого ціни на промислові товари в десятки і сотні разів зросли, продукція сільського господарства залишилася з попередньою вартістю.

Склалась невідповідність цін між промисловими товарами і сільськогосподарською продукцією.

Колгосп опинився в надзвичайно важкому економічному становищі.

Не було постачання пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, гербіцидів та ін.

Все це захопили в свої руки ділки і спекулянти, які «дерли три шкури» з колективних господарств.

Ціни на пально-мастильні матеріали зростали кожний день, а ціни на сільськогосподарську продукцію залишалися старими.

Крім того, за здану сільськогосподарську продукцію держава розраховувалась несвоєчасно.

Це призвело до того, що КСП залишилося без грошей.

Не було чим розрахуватися не лише з колгоспниками за роботу, але й закупити найнеобхідніше і в першу чергу пально-мастильні матеріали.

Щоб якось вижити колгосп почав запроваджувати бартер.

Спочатку міняли на пальне зерно, але доходило до того, що за 1 л бензину чи солярки треба було віддати 8-10 кг пшениці.

Коли закінчилося зерно, почали масово здавати худобу.

Поголів'я ВРХ, свиней різко зменшилося, а вівцеферма і качина ферма були ліквідовані.

Не маючи грошей КСП не закупляло нової техніки, міндобрив, гербіцидів, внаслідок чого скоротилися площі посіву та знизилися врожаї зернових культур і цукрових буряків.

Шпиківський цукровий завод в 1997 році знизив оплату за цукровий буряк.

Вихід цукру становив лише 11,1%.

При таких умовах стало невигідним вирощувати цукрові буряки, які раніше давали основний прибуток колгоспу.

Колгосп не мав коштів, щоб заплатити за спожиту електроенергію, зробити відрахування у Пенсійний фонд, розрахуватись за позички та ін.

Колгоспники місяцями й роками не одержували заробітної плати, внаслідок чого різко знизився їх життєвий рівень, особливо пенсіонерів, яким держава до 2000 р. заборгувала пенсію за 6 місяців.

Крім вказаних бід в 90-х роках була ще одна - це відключення електроенергії за графіком і без графіку по кільканадцять разів на добу.

Це паралізувало роботу на фермі, току, тощо.

Про економічний занепад КСП свідчать дані таблиці:

Показник	1990 р.	2000 р.
Кількість працюючих, чол.	242	109
Виробництво с/г продукції на одного працюючого на рік, крб.	5401	2723
Площа посіву зернобобових, га	1045	610
Валовий збір зернобобових, ц	21405	9350
Цукрові буряки;              площа посіву, га	260	50
валовий збір, ц	55312	1549
Урожайність з одного гектара, ц/га	212,7	25,8
Тваринництво         Всього поголів'я ВРХ, шт.	873	125
в т.ч. корів, шт.	410	68
Всього свиней на вирощуванні і відгодівлі, шт.	353	146
в т.ч. свиноматок, шт.	54	20
Надоєно молока, ц	10003	590
Грошові прибутки, всього тис. крб.	5511	612
Рентабельність, %	27,1	- 6,2

Далі господарювати старими методами стало неможливо.

Необхідно було шукати нові форми господарювання.

Відповідно до Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та згідно державного акту на право колективної власності на землю від 27.07.1995 року у КСП «Авангард» проведено розпаювання землі.

Частка земельного паю кожного члена КСП становить 1,71 га.

Однак ніхто не бажав відділитися із КСП зі своїм паєм і окремо господарювати, тому що не було створено для цього необхідних умов (відсутність техніки, знарядь праці, тощо).

В період Незалежності на території села утворилося 4 фермерських господарства:

«Лебедин» (засновник А. Власенко, житель с. Юрківки. Площа земельної ділянки - 78,2 га.

Основний напрямок господарювання - зернове господарство та вирощування цукрових буряків.),

«Ляльки» (засновник житель с. Юрківки А. Чекурда. Площа ділянки - 45,3 га.

Основний напрямок господарювання - вирощування зернових і технічних культур),

«Сільничанка» (засновник житель с. Сільниці Г. Стецюк. Площа земельної ділянки - 8,86 га.

Основний напрямок господарювання - молочне скотарство);

«Золота нива» (засноване І. Ободинським. Площа земельної ділянки - 33,86 га.

Основний напрямок господарювання - вирощування зерна і технічних культур).

Перших два фермерських господарства придбали за рахунок кредитів  необхідну землеробну техніку й успішно господарюють.

Добрий старт взяла «Сільничанка» при сприянні й постійній підтримці КСП «Авангард».

Фермер Г. Стецюк довів кількість молочного поголів'я до 50 шт., одержував непогані прибутки, що дало можливість розгорнути будівництво.

За короткий термін було побудовано корівник з механічним доїнням, артезіанський колодязь та житловий будинок.

В районній газеті «Зоря комунізму» неодноразово висвітлювалися досягнення фермера Г. Стецюка у тваринництві.

Але поступово господарство почало занепадати, як і КСП «Авангард».

Через паритет цін стало невигідно займатися молочним скотарством і тому в 2000 р. фермерське господарство стало банкрутом і припинило існування.

Наймолодше фермерське господарство «Золота нива» засноване І. Ободинським, який має вищу агрономічну освіту, почало роботу з того, що сільська рада виділила земельну ділянку площею 16,7 га та закупило у КСП «Авангард» списаного трактора «Т-40».

А далі І. Ободинський за власні кошти і з допомогою батьків закупляв списані землеробні знаряддя, реставрував, переобладнував їх і так виходив із становища.

Збирання врожаю і сівбу цукрових буряків проводить найманою технікою.

Як наслідок господарювання за 2000 рік урожайність з 1 га пшениці — 26 ц, ячменю - 25 ц, цукрових буряків - 220 ц.

Це дещо вищий урожай ніж в СТОВ.

Фінансовий стан важкий, але господарство обходиться без кредитів.

Станом на 1.01.2001 року орендують землю в сільській раді: СТОВ «Авангард» - 1473 га, А. Андріяш - 15 га, В. Заремба -10 га, С. Новаківський - 13,2 га, М. Ремінний - 4 га, С. Ясинецький - 10 га, С. Петрунько - 12 га.

Згідно указу Президента України в 2000 р. всім працівникам сфери обслуговування сільська рада виділила разом з присадибною ділянкою по 1 га землі.

Частина власників цих паїв здали свої ділянки в оренду СТОВ «Авангард», а частина відмовилася від них.