В дореволюційний період в селі культурних установ, крім церкви не було.
У 1928 році було побудовано будинок, у якому розташувалася сільська рада, читальня, сільбуд (так називався теперішній клуб), який потім перейменували на колбуд (колгоспний будинок).
Завідучим був Заремба Яків Кирилович.
У селі діяли початкова школа, яка в 1933 році реорганізована в неповну середню (семирічну).
Збільшилась кількість учителів-викладачів різних предметів.
Серед них був вчитель Дука Йосип Терентійович.
Він викладав математику, німецьку мову і співи, грав на скрипці та інших струнних інструментах.
З його ініціативи при сприянні сільської ради за кошти з колгоспів (у селі їх було три) у Києві були придбані струнні інструменти.
Йосип Терентійович організував музичний гурток, куди входили дорослі, а також учні.
Коли гуртківці навчилися грати - почали виступати на колбудівській сцені, то завжди зал був переповнений.
Йосип Терентійович складав частівки, які виконували гуртківці на нерадивих громадян (п'яниць, дебоширів).
Струнний гурток знали люди і в навколишніх селах, бо гуртківці давали концерти в них.
На районних олімпіадах виборювали завжди перше місце.
Драматичний гурток, яким керував Заремба Я.К. ставив п'єси «Шельменко-денщик», «Пошились у дурні», «Мартин Боруля», «Наталка Полтавка».
Були при клубі декламатори, які декламували твори Т. Шевченка, М. Руданського, Л. Глібова та ін.
Поступово сільбуд перетворився в центр культурно-масової і політичної роботи.
В 1930 р. був перейменований у клуб.
До Сільниці почали приїздити художні колективи з інших сіл, кінопересувка, а з середини 50-х років встановлена стаціонарна кіноустановка.
Кіномеханіком працював В. Сафронюк, мотористами В. Мазур та П. Крижанівський.
Завідуючим клубом працював Мазур Яків Терентійович, якого згодом обрали головою сільської ради, а клуб очолив Дмитрук Василь Васильович.
Але війна перервала мирне життя.
Під час окупації ніяка культурно-масова робота не проводилася.
А якщо молодь в свято збереться десь на вулиці, то румунські окупанти розганяли молодь, і навіть били і забороняли збиратись.
Сільська бібліотека була організована в 1930 році.
До 1990 року на території колгоспу «Авангард» діяло дві бібліотеки в Сільниці і Лука-Жабокричі з книжковим фондом до 20 тис. книг.
Завідуючими бібліотеками були Тимощук Н.Г. і Дубій Є.І., а з 1974 року - Н. Ронська.
В 1967 році за рахунок колгоспу «Авангард» був побудований новий Будинок культури (БК) на честь 50-річчя СРСР (директор Баланюк І.П.), який став центром культурно-масової роботи обох сіл.
При Будинку культури діяли гуртки: хоровий (кер. Войнаровський Є.Н., згодом Кравець М.І.), драматичний (кер. Тимощук Н.Г.), жіночий вокальний ансамбль (кер. Кравець М.І.), вокально-інструментальний ансамбль (кер. Заремба М.К.), агітаційно-художня бригада, фольклорний ансамбль доярок.
В БК завжди можна було відпочити не тільки молодим, але й літнім людям.
До послуг відвідувачів були шашки, шахи, доміно, більярд.
В 1973 році придбано духові інструменти і був створений духовий оркестр (кер. Черниш П.І.), який утримувався за кошти к-пу «Авангард».
При клубі відбувалась урочиста реєстрація шлюбів.
З 1974 року директором БК працювала Тимощук Н.Г, яка приклала багато зусиль, організаторських здібностей, щоб піднести роботу БК на вищий рівень.
За добре поставлену роботу в 1979 році Будинку культури було присвоєно звання культо-освітньої установи відмінної роботи.
Був відзначений грамотою і дипломом хоровий колектив.
Агітаційно-художня бригада двічі приймала участь в обласному огляді цих колективів і була нагороджена грамотою і дипломом обласного огляду агіткульт-бригад.
У 1982 році на обласному огляді зайняла 3 місце і нагороджена грамотою.
Гуртківці Сільницького БК систематично виступали на різних оглядах художньої самодіяльності в районі й області.
Значну роботу проводили бібліотекарі Є.І. Дубій і Н.О. Ронська.
Вони систематично проводили читацькі конференції, разом з працівниками БК усні журнали, організовували пункти видачі книг на МТФ, в тракторних бригадах.
Загальний бібліотечний фонд становить 22 тис. примірників книг.
Бібліотеки передплачували понад 40 екземплярів газет і журналів.
В 1985 р. бібліотеки були об'єднані і завідуючою стала Н.О. Ронська.
При будинку культури діяли майстрині художньої вишивки В.К. Ксилиця, О.Ф. Чорнокульська, Ликера Майданюк.
Діяв гурток народних промислів, де бажаючі мали змогу навчатись плетінню з лози, соломи, виготовлення дерев'яних ложок (кер. Заремба М.К.).
Роботи майстрів і гуртківців експонувались на виставках в БК і районі.
Чорнокульська О.Ф. та Заремба М.К. стали лауреатами III Всесоюзного фестивалю народної творчості.
