Значно скоротилися державні асигнування на освіту, медицину, заклади культури.
В школі скоротилися навчальні години з основних предметів.
Значна частина громадян, особливо пенсіонерів, не можуть своєчасно отримати необхідну медичну допомогу.
Неможливо безкоштовно зробити будь-яку операцію, а ціни на медикаменти зростають з кожним днем.
В село не ходить рейсовий автобус.
Лише в 2001 р. СТОВ «Авангард» виділяє у базарні дні автобус.
Не ремонтуються дороги з твердим покриттям, що сполучають село з районним центром, смт. Шпиковом та Юрківкою.
В селі фактично не працюють будинок культури, бібліотека, дитячий садок, радіомовлення, телефонна станція, тощо.
Різко зменшилась кількість новонароджених і збільшилась смертність населення в селі.
Про це свідчать дані з наведеної таблиці:
Статистичні дані про населення села Сільниці
Роки | 1988 | 1989 | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 |
Народилось | 13 | 11 | 6 | 8 | 5 | 6 | 11 | 6 | 9 | 6 | 9 | 7 | 4 |
Смертність | 26 | 35 | 28 | 28 | 26 | 20 | 35 | 23 | 27 | 24 | 29 | 22 | 21 |
Шлюби | 13 | 10 | 7 | 9 | 6 | 6 | 8 | 10 | 1 | 4 | 7 | 6 | 3 |
За останнє десятиліття село значно постаріло.
Різко зменшилася кількість працездатних і збільшилася пенсіонерів, які потребують уваги і допомоги.
Велику роботу по наданню допомоги ветеранам Великої Вітчизняної війни і праці надає голова ради ветеранів Ясинецький Микола Петрович.
Він дбає про одержкання інвалідами безкоштовних ліків, допомагає встановлювати стаж роботи, домагається, щоб місцеві органи влади дотримувалися законодавства «Про пільги ветеранам війни та праці».
М.П. Ясинецький:
"Значну роботу в селі проводить Рада ветеранів війни та праці, яку я очолюю вже понад 10 років.
Основним завданням Ради є захист соціальних, економічних, вікових та інших інтересів членів організації ветеранів війни та праці.
Основна робота організації розпочалася з жовтня 1989 року після прийняття Верховною Радою України Закону «Про статус ветеранів війни і праці, гарантії їх соціального захисту», який вступив у дію в січні 1994 року.
Мною проведена робота по роз'ясненню Указу Президента з цього питання та звірено документи всіх ветеранів села у відділі соцзахисту громадян в районі.
Кілька разів довелося виступати по місцевому радіомовленню, щоб роз'яснити ветеранам, що треба зробити для одержання пільг.
І більшість їх одержали.
Рада села працювала добре, за що двічі (в 1995 та 1999 роках) була нагороджена похвальним листом райдержадмінстрації та районної ради за активну участь в роботі ветеранської організації району та у справі патріотичного виховання підростаючого покоління, а 28.06.2001 р. ветеранська організація села за активну участь в районному огляді-конкурсі нагороджена третьою «Почесною Грамотою».
Дуже часто доводиться їздити в район для оформлення різних документів тим ветеранам, які не можуть за станом здоров'я відвідати відділ соцзахисту населення.
В період лютого - березня 1996 року значна робота проведена по складанню списків померлих і живих фронтовиків для записання в обласну Книгу пам'яті.
З цією метою використані архівні документи райвійськомату, відділу соцзахисту населення, сільської ради, побувати в сім'ях померлих та відвідати живих ветеранів.
На жаль, книга пам'яті й понині не вийшла з друку.
Рада ветеранів проводить виховну роботу серед учнів місцевої школи під час зустрічей, а також 18 березня - в день визволення села, 9-го травня в День Перемоги, тощо.
В школі обладнано кімнату Бойової і Трудової слави, роботу в якій очолює інвалід Великої вітчизняної війни Ф.П. Свиридов.
Добре обслуговує одиноких престарілих ветеранів та інвалідів війни медична сестра К. Собко під безпосереднім контролем організації."
З 26 по 29 листопада 2000 р. село охопило стихійне лихо.
Протягом трьох діб йшов дощ і намерзав лід. Весь Тульчинський район був знеструмлений.
Село залишилося без світла і зв'язку.
Для ліквідації стихійного лиха в селі були створені бригади для розчищення вулиць.
В районі було оголошено надзвичайний стан. 2.12.2000 р. район відвідав Президент України Леонід Данилович Кучма.
Розпочалися роботи по ліквідації наслідків стихійного лиха.
Одразу ж після стихії в село почали завозити хліб по значно вищих цінах.
Але незабаром все стабілізувалося.
24 січня 2001 року в село був підключений електрострум.
Роботи по налагодженню телефонного зв'язку тривають.
Зима 2000-2001 р. була теплою, безсніжною, а весна затяжна і холодна.
Найнижча температура 25 лютого (-14°С), найвища 10 лютого (+10°С).